Про порядок врегулювання конфлікту інтересів сільським головою, секретарем та депутатами ради

Пам’ятка 

про порядок врегулювання конфлікту інтересів міським (селищним, сільським) головою, секретарем та депутатами місцевої ради

 (що може виникнути у зазначених осіб під час участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень місцевою радою)

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що особливості врегулювання конфлікту інтересів, який виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі депутатів місцевих рад, визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. Робота депутата міської (селищної, сільської ради) в даному питанні визначається нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про запобігання корупції».

1. Особи, яких стосується ця пам’ятка - суб’єкти відповідальності:

- міський (селищний, сільський) голова;

- секретар місцевої ради;

- депутати місцевої ради;

- посадові особи місцевої ради.

2. Цю пам’ятку слід використовувати усім суб’єктам відповідальності у разі загрози виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів під час їхньої участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень місцевою радою.
3. Ця пам’ятка не стосується випадків, коли суб’єкт відповідальності постановляє акти самостійно та/або вчиняє дії одноособово, а також випадків, коли депутат здійснює повноваження, не пов’язані із розглядом, підготовкою або прийняттям рішень місцевої радою.
4. Реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
5. Потенційним конфліктом інтересів є наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові або представницькі повноваження, що може впливати на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
6. Приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі і тими, щовиникають у зв'язку зі членством або діяльністю громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
7. Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єкти відповідальності зобов’язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів.

8. 8. Відповідно до змісту ст. 59–1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Отже, в ситуації потенційного чи реального конфлікту інтересів особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, можуть брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішень відповідною радою за сукупності таких умов:

• особа самостійно заявляє про конфлікт інтересів;
• оголошення про конфлікт інтересів має бути здійснене публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради);
• оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес.

Таким чином, прийняття відповідних рішень (голосування) депутатом на засіданні місцевої ради може здійснюватися за умови дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених ст. 59–1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

9. 9. Неповідомлення суб’єктом відповідальності про наявність конфлікту інтересів у визначений законом спосіб правопорушенням, пов’язаним з корупцією, та карається у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 172-7 КпАП.
10. 10. Вчинення суб’єктом відповідальності дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів є правопорушенням, пов’язаним з корупцією, та карається у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 172-7 КпАП.

Отже, у випадках, коли особа дізналася про наявність у неї конфлікту інтересів безпосередньо під час пленарного засідання, до початку розгляду питання, що викликає конфлікт інтересів по суті: 

- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.